П'ятий елемент: Свята

Останній дзвоник

День матері

Де́нь матері — міжнародне та локальне свято.

В Україні офіційно відзначається щорічно, починаючи з 2000 року, у другу неділю травня

Вперше встановлене офіційно Конгресом США 8 травня 1914. Після першої світової війни це свято почали відзначати у Швеції, Норвегії, Данії, Німеччині, Чехословаччині.

З XVII по XIX століття у Великій Британії відзначалася так звана Материнська неділя[en] (англ. Mothering Sunday) — четверта неділя Великого посту присвячена вшануванню матерів у всій країні.

Вперше ідея виділити окремий день для відзначення єдності матерів у боротьбі за мир з'явилася у пацифістів. У США ідея відзначати День матері вперше була оприлюднена відомою американською пацифісткою Джулією Ворд Гоув у 1872 році. «День матері», за версією Джулії Ворд, — день єдності матерів у боротьбі за мир у всьому світі. Концепція Джулії Ворд не знайшла широкої підтримки ні в США, ні в інших країнах.

У 1907 році американка Анна Джарвіс з Філадельфії виступила з ініціативою вшанування матерів та їхньої ролі у житті кожної людини у пам'ять про свою матір, Анну Марію Рівз-Джарвіс, яка була відомою громадською діячкою, боролася за розвиток сфери охорони здоров'я у США. Анна написала листи до державних установ, законодавчих органів і видатним особам з пропозицією один день у році присвятити вшануванню матерів. У 1910 році штат Вірджинія перший визнав День Матері офіційним святом.

У 1914 році, президент США Вудро Вільсон оголосив другу неділю травня національним святом на честь усіх американських матерів. Після завершення Першої світової війни День Матері почали відзначати і в Європі.

День Перемоги

День Перемо́ги (рос. День Победы) — державне свято Радянського Союзу, а пізніше й країн, що входили до складу СРСР, що відзначається щорічно 9 травня «на згадку про переможне завершення Великої Вітчизняної війни радянського народу проти німецько-фашистських загарбників» . Встановлене указом президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1945 року (ще до підписання) як день «всенародного торжества».

Дата пов'язана з прийняттям капітуляції Німеччини у війні в радянській зоні окупації в передмісті Берліна Карлсхорсті за московським часом.

1948 року, враховуючи жахливі наслідки війни, зокрема наявність на той момент величезної кількості інвалідів, свято було скасоване . Відновлене 1965 року зі статусом державного свята й неробочого дня . Від того часу супроводжувалося урочистостями: військовими парадами Радянської армії та демонстрацією на Червоній площі в Москві. Також відзначалося у деяких країнах Варшавського договору.

Від 1991 року, після ліквідації СРСР, відзначається на державному рівні в низці пострадянських країн — Росії, Білорусі, Казахстані тощо.

В Україні відзначається як День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні . Згідно Закону України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років» «З метою вшанування пам’яті всіх жертв Другої світової війни 1939-1945 років в Україні встановлюється День пам’яті та примирення, який відзначається щороку 8 травня»

Урок пам'яті

5 травня 2017 року в КЗ “СЗШ №2 м. Покров Дніпропетровської області” відбулася зустріч з почесним громадянином міста, радником міського голови Лінська В. Т. Учні 5-11 класів з цікавістю прослухали виступ, який був доповнений поезією та піснями про Велику Вітчизняну війну у власному виконанні Василини Трохимівни. На закінчення вона подарувала експонат до шкільного музею.

Писанковий вернісаж

Афганский фестиваль

Масляница

Свято Масляна прийшов до нас з давніх язичницьких часів. Існує кілька назв урочистості, приміром, Сирна седмиця або Сирний тиждень, але нам звичніше все ж слово “масляна”. Свято приурочене до проводів зими та зустрічі довгоочікуваної весни.

На Русі було прийнято відзначати цей день в останній тиждень перед Великим Постом, за сім тижнів до Великодня. У багатьох свято асоціюється з великою кількістю смачних млинців з народними гуляннями.

Основні “масляні” правила

З величезної кількості вимог, яких необхідно дотримуватися на Масляну, хочеться виділити лише основні:

По-перше, протягом семи днів не можна вживати м’ясну їжу. Дозволяється лише молочні продукти та риба. Головні люду тижні — млинці з різними начинками. Їх печуть щодня, починаючи з понеділка і воскресіння.

По-друге, потрібно їсти стільки, скільки хочеться, тому що їжа в ці дні є особливою формою життя. В народі навіть ходили приказки “потрібно Їсти стільки, скільки собака раз хвостом махне”. На свято було прийнято ходити в гості, а також запрошувати до себе, вшановуючи друзів смачними млинцями та іншими частуванням.

По-третє, на Масляну прийнято влаштовувати гуляння та брати в них активну участь. Зараз у містах на великих площах влаштовують концерти з піснями і танцями, різними конкурсами та хороводами.

Традиції свята

Здавна прийнято було відзначати кожен день Сирної тижня по-різному:

Понеділок — “Зустріч”

Рано вранці, свекруха зі свекром збирали невістку і відправляли її до батьків, а ввечері самі приходили в гості до сватів. За вечерею обговорювали різні конкурси, де буде проводитися свято. До цього дня на площі вже встановлювалися гойдалки, гірки і балагани.

Господині з понеділка починали пекти млинці. Перший млинець прийнято було віддавати бідним, щоб ті пом’янули померлих родичів. Саме в понеділок в селах встановлювали опудало Масниці, яке одягали в різне ганчір’я.

Вівторок — “Загравання”

З настанням вівторка молоді люди починали влаштовувати катання на санях, з гірки та інші веселі забавлянки. Той, хто ставав переможцем у тій чи іншій грі, частувався смачними млинцями з різною начинкою. У цей день влаштовувались численні оглядини наречених, адже всі масляні обряди — це своєрідна підготовка до заручини, щоб після Великодня і Червоної гірки зіграти весілля.

Середа — “Ласуна”

Про цей день добре розповість приказка: “Що є в печі, те все на стіл мечи!”. Звичайно, коронна страва будь-якого столу — млинці. У середу ходили до тещі в гості, прихопивши якесь смачне частування.

Четвер — “Широкий разгуляй”

Всі дні до четверга, вважалися не такими значущими. Але з приходом цього дня народ переставав працювати і повністю віддавався в руки веселощів. Люди грали в ігри, водили хороводи, влаштовували кулачні бої, а також лазили по высоченному стовпа.

П’ятниця — “Тещині вечірки”

Безліч олійних обрядів у цей день знаходили своє застосування в прискоренні одруження між молодими людьми. Тещі приходили в гості до зятям на млинці. Існував звичай, коли теща напередодні надсилала до хати зятя все необхідне для млинців: сковорідки, ополоник, а тесть — борошно і олію. Якщо зять нехтував цим звичаєм, він сильно турбував батьків дружини та інших родичів.

Субота — “посиденьки зовиці”

Невістки повинні були покликати в гості до себе зовиць (сестру чоловіка). Обов’язково слід подарувати якийсь презент родичці. Крім таких вечорів прийнято було просто приходити в гості до друзів і знайомих, щоб поласувати смачною їжею.

Ще в суботу проводився “целовник” — всі наречені брали участь в обряді вшанування. Заручені молоді люди піднімалися на велику гору для катання, повинні були поклонитися, поцілуватися і з’їхати на санях вниз. Під горою продовжували цілуватися під голосні вигуки натовпу.

Воскресіння — “Прощена неділя”

Масляна закінчується Прощеною неділею. Цей день в народі також називався “целовальником” або “проводами”. Закінчувалася тиждень обжерливості і гулянь. Всюди розпалювали вогнища, щоб розтопити лід і сніг, а також доходив черга і до опудала — його також спалювали. В цей день прийнято просити вибачення у бога і у рідних.

День соборності УкраїниДень Собо́рності — свято України, яке відзначають щороку 22 січня в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році.

Офіційно в Україні День соборності відзначають з 1999 року.

Свято встановлено в Україні «…враховуючи велике політичне та історичне значення об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави…» згідно з Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42/99.
У цей день прийнято також згадувати іншу подію, яка відбулась рівно на рік раніше 22 січня 1918 р. - прийняття IV Універсалу УЦР, яким проголошувалася повна незалежність УНР.

Деякий час, з 30 грудня 2011 року, указом на той час Президента України Віктора Януковича День соборності на офіційному рівні було скасовано і натомість встановлено «День Соборності та Свободи України». Однак 13 листопада 2014 року указом Президента України Петра Порошенка свято було відновлено.